1. Властивість або стан того, що є екстремальним; надзвичайна, гранична міра прояву якоїсь якості, явища або дії, що знаходиться на межі допустимого або можливого.
2. У математиці — властивість екстремуму (максимуму або мінімуму) функції; точка, у якій функція досягає найбільшого або найменшого значення.
3. У переносному значенні — надмірність, радикальність у поглядах, вчинках або способі життя, що виходить за рамки звичайного або прийнятого.