Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан того, що є екстремальним; надзвичайна, гранична міра прояву якоїсь якості, явища або дії, що знаходиться на межі допустимого або можливого.
- (Математика) –
У математиці — властивість екстремуму (максимуму або мінімуму) функції; точка, у якій функція досягає найбільшого або найменшого значення.
- (Психологія) –
У переносному значенні — надмірність, радикальність у поглядах, вчинках або способі життя, що виходить за рамки звичайного або прийнятого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екстремальність, р. екстремальності, д. екстремальності, з. екстремальність, о. екстремальністю, м. екстремальності, к. екстремальносте