викриття

[ʋɪkrɪttjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова “викрити”; розкриття, виявлення чогось прихованого, таємного, зокрема недоліків, вад, негативних явищ, злочинів тощо.

  2. (Юриспруденція) –

    Результат такої дії; факти, докази, аргументи, що розкривають істинний стан речей, спростовують щось або виявляють когось, щось.

  3. (Філософія) –

    У логіці та філософії: спосіб міркування, що доводить хибність, неспроможність якогось твердження, теорії, позиції шляхом виявлення суперечностей у ній або зведення її до абсурду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викриття, р. викриття, д. викриттю, з. викриття, о. викриттям, м. викритті, к. викриття

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів