Значення
- (Юриспруденція) –
Дія за значенням дієслова “викрити”; розкриття, виявлення чогось прихованого, таємного, зокрема недоліків, вад, негативних явищ, злочинів тощо.
- (Юриспруденція) –
Результат такої дії; факти, докази, аргументи, що розкривають істинний стан речей, спростовують щось або виявляють когось, щось.
- (Філософія) –
У логіці та філософії: спосіб міркування, що доводить хибність, неспроможність якогось твердження, теорії, позиції шляхом виявлення суперечностей у ній або зведення її до абсурду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викриття, р. викриття, д. викриттю, з. викриття, о. викриттям, м. викритті, к. викриття