Древослів

Словник Української Мови

  • вимова

    1. Дія за значенням дієслова вимовляти; артикуляційне оформлення мовлення, що полягає у створенні звуків мови за допомогою органів мовлення.

    2. Сукупність артикуляційних навичок та особливостей, що характеризують звучання мови певної особи, соціальної чи територіальної групи; манера говорити.

    3. Те саме, що виголошення (у 1-му значенні); офіційне або публічне оголошення, проголошення чогось.

    4. У лінгвістиці: спосіб, характер артикуляції звуків, слів у конкретній мові; система фонетичних норм та правил.

  • ганьбити

    1. Піддавати когось, щось осуду, осоромлювати, викликати почуття сорому; зневажати, принижувати чиюсь гідність.

    2. Робити безчесним, плямувати чиюсь репутацію, добру славу; опорочувати.

    3. (заст.) Робити ганебним, безславним; позбавляти честі.

  • вимкнення

    1. Дія за значенням дієслова “вимкнути”; припинення роботи механізму, приладу, електричного кола тощо шляхом розриву зв’язку з джерелом живлення або зупинки функціонування.

    2. Стан, коли механізм, пристрій, система або електричний струм припинили роботу; результат такої дії.

    3. У техніці, електротехніці — розрив електричного кола, що призводить до припинення протікання струму та роботи обладнання.

  • ектобласт

    Ектобласт — зовнішній зародковий листок у багатоклітинних тварин, з якого розвиваються шкірний епітелій, нервова система та органи чуттів.

    Ектобласт — зовнішній шар клітин у ранньому ембріоні, що є попередником ектодерми.

  • вимисливець

    1. Той, хто вигадує, створює щось нове, оригінальне; винахідник, творець.

    2. Той, хто схильний до вигадок, фантазування; фантазер, вигадник.

  • ганьбителька

    1. Жінка, яка ганьбить когось, викриває чиїсь негативні вчинки, осуджує або принижує; та, що завдає ганьби.

    2. (заст., ірон.) Жінка, яка своєю поведінкою, вчинками піддає ганьбі себе саму або своє оточення; безсоромниця.

  • вимисел

    1. Те, що створено уявою, фантазією; вигадка, несправжнє твердження або оповідь.

    2. У літературознавстві та мистецтві — творча уява, фантазія художника як джерело та спосіб створення художнього образу, сюжету, що не відповідає реальності.

    3. Застаріле значення: винахід, конструкція, пристрій.

  • ектоаск

    Ектоаск — рід грибів родини Ectoascaceae класу Dothideomycetes, паразитичні мікроскопічні гриби, що живуть на поверхні водоростей.

  • ганьбитель

    1. Той, хто ганьбить когось, викриває чиїсь негативні вчинки, вади або пороки; той, хто присоромлює, осуджує.

    2. (заст.) Той, хто заплямовує чиюсь честь, порочить, безчестить; ганьбітник.

  • вимирання

    1. Біологічний процес, внаслідок якого останні представники виду, роду, родини або іншої таксономічної групи гинуть, що призводить до повного зникнення цієї групи організмів на Землі.

    2. Масове зникнення біологічних видів за геологічно короткий проміжок часу, що є глобальною екологічною катастрофою (наприклад, вимирання динозаврів).

    3. Переносно — повільне зникнення, занепад чогось (наприклад, традицій, ремесел, мов).