Словник Української Мови
Буква
1. Те, що створено уявою, фантазією; вигадка, несправжнє твердження або оповідь.
2. У літературознавстві та мистецтві — творча уява, фантазія художника як джерело та спосіб створення художнього образу, сюжету, що не відповідає реальності.
3. Застаріле значення: винахід, конструкція, пристрій.
Приклад 1:
В сгароєги- петських казках, які дуже схожі на міфи, хоча й не є ними, як і в європейських, вимисел полається вперемішку з життєвими реаліями. Через них незмінно проходить ідея про неминучість перемоги добра над злом (вона особливо яскраво виражена в «Казці про двох братів»), у них нерідко звучить іше один сакраментальний мотив: усі біди на світі — від жінок.
— Невідомий автор