1. Дія за значенням дієслова “винагороджувати”; нагородження когось за щось, відплата за якісь дії, зусилля або заслуги.
2. Те, що отримує хтось як винагороду; матеріальна або нематеріальна відплата, компенсація, нагорода.
Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “винагороджувати”; нагородження когось за щось, відплата за якісь дії, зусилля або заслуги.
2. Те, що отримує хтось як винагороду; матеріальна або нематеріальна відплата, компенсація, нагорода.
1. Зовнішній твердий покрив, що виконує опорну та захисну функції у деяких безхребетних тварин (членистоногі, ракоподібні тощо); зовнішній скелет.
2. Складний технічний пристрій у вигляді зовнішнього каркасу (костюма, екзоскелета), що посилює фізичні можливості людини за рахунок сервомеханізмів, використовується в реабілітаційній медицині, промисловості чи військовій справі.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гаплик”: невеликий гаплик, застібка у вигляді двох металевих гачків, що застібаються один за один.
2. (у переносному значенні) Про щось дуже мале, крихітне або несуттєве, часто в усталених виразах на кшталт “ні на гапличок” (нітрохи, зовсім ні).
3. (діал., термін) Невеликий гачок, гак, або виступ для чогось.
1. Те, що одержують за якусь працю, послугу, заслуги або в знак визнання; плата, компенсація, нагорода.
2. Відплата, відшкодування (часто моральне) за завдані страждання, втрати або перенесені труднощі.
3. У праві — грошова сума або інше майнове благо, що виплачується особі за надані нею послуги, виконання доручення або досягнення певного результату.
Ектосимбіоз — форма симбіозу, при якій один організм (симбіонт) мешкає на зовнішній поверхні тіла іншого організму (господаря), не проникаючи всередину його тканин чи клітин.
1. Відчуття чи усвідомлення провини за вчинок, який порушує моральні норми, обов’язки або закон; моральна відповідальність за заподіяну шкоду, помилку чи злочин.
2. Причина, джерело чогось (зазвичай небажаного); обставина, що спричиняє певний стан, дію або явище.
3. (у праві) Установлений факт порушення правових норм, що є підставою для юридичної відповідальності; провина.
1. Дія за значенням дієслова “вимішувати” — тривалий процес перемішування чогось до отримання однорідної маси або досягнення певної консистенції.
2. (техн.) Процес механічного оброблення (перемішування) матеріалів, сумішей, напівфабрикатів у різних галузях виробництва (наприклад, у харчовій промисловості, будівництві, металургії) з метою їхнього з’єднання, насичення повітрям або досягнення необхідних властивостей.
1. Стосовний до Галичини, галичан або галицького діалекту української мови; властивий їм, характерний для них.
2. Притаманний Галичині як історико-культурному регіону; створений, поширений або що існує на її території.
1. Дія за значенням дієслова вимітати; видалення сміття, пилу, сміття за допомогою мітли або щітки.
2. Рідкісне. Те саме, що виміт; сміття, сміття, пил, що вимітаються.
3. У техніці, будівництві: лінія, риска, знак, нанесений на поверхню для позначення меж, напрямку, рівня або іншої орієнтирної інформації під час виконання робіт.
Ектосекзина — власна назва білкового комплексу, що входить до складу позаклітинного матриксу та бере участь у формуванні базальних мембран, зокрема в ниркових клубочках; один з основних структурних компонентів, що забезпечує механічну опорність і селективну фільтрацію.
Ектосекзина — застаріла або альтернативна назва ферменту пероксидази, що виділяється клітинами нирок (пероксидази нирок) та має значення як біохімічний маркер.