• винагородження

    1. Дія за значенням дієслова “винагороджувати”; нагородження когось за щось, відплата за якісь дії, зусилля або заслуги.

    2. Те, що отримує хтось як винагороду; матеріальна або нематеріальна відплата, компенсація, нагорода.

  • ектоскелет

    1. Зовнішній твердий покрив, що виконує опорну та захисну функції у деяких безхребетних тварин (членистоногі, ракоподібні тощо); зовнішній скелет.

    2. Складний технічний пристрій у вигляді зовнішнього каркасу (костюма, екзоскелета), що посилює фізичні можливості людини за рахунок сервомеханізмів, використовується в реабілітаційній медицині, промисловості чи військовій справі.

  • гапличок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гаплик”: невеликий гаплик, застібка у вигляді двох металевих гачків, що застібаються один за один.

    2. (у переносному значенні) Про щось дуже мале, крихітне або несуттєве, часто в усталених виразах на кшталт “ні на гапличок” (нітрохи, зовсім ні).

    3. (діал., термін) Невеликий гачок, гак, або виступ для чогось.

  • винагорода

    1. Те, що одержують за якусь працю, послугу, заслуги або в знак визнання; плата, компенсація, нагорода.

    2. Відплата, відшкодування (часто моральне) за завдані страждання, втрати або перенесені труднощі.

    3. У праві — грошова сума або інше майнове благо, що виплачується особі за надані нею послуги, виконання доручення або досягнення певного результату.

  • ектосимбіоз

    Ектосимбіоз — форма симбіозу, при якій один організм (симбіонт) мешкає на зовнішній поверхні тіла іншого організму (господаря), не проникаючи всередину його тканин чи клітин.

  • вина

    1. Відчуття чи усвідомлення провини за вчинок, який порушує моральні норми, обов’язки або закон; моральна відповідальність за заподіяну шкоду, помилку чи злочин.

    2. Причина, джерело чогось (зазвичай небажаного); обставина, що спричиняє певний стан, дію або явище.

    3. (у праві) Установлений факт порушення правових норм, що є підставою для юридичної відповідальності; провина.

  • вимішування

    1. Дія за значенням дієслова “вимішувати” — тривалий процес перемішування чогось до отримання однорідної маси або досягнення певної консистенції.

    2. (техн.) Процес механічного оброблення (перемішування) матеріалів, сумішей, напівфабрикатів у різних галузях виробництва (наприклад, у харчовій промисловості, будівництві, металургії) з метою їхнього з’єднання, насичення повітрям або досягнення необхідних властивостей.

  • гапличний

    1. Стосовний до Галичини, галичан або галицького діалекту української мови; властивий їм, характерний для них.

    2. Притаманний Галичині як історико-культурному регіону; створений, поширений або що існує на її території.

  • вимітка

    1. Дія за значенням дієслова вимітати; видалення сміття, пилу, сміття за допомогою мітли або щітки.

    2. Рідкісне. Те саме, що виміт; сміття, сміття, пил, що вимітаються.

    3. У техніці, будівництві: лінія, риска, знак, нанесений на поверхню для позначення меж, напрямку, рівня або іншої орієнтирної інформації під час виконання робіт.

  • ектосекзина

    Ектосекзина — власна назва білкового комплексу, що входить до складу позаклітинного матриксу та бере участь у формуванні базальних мембран, зокрема в ниркових клубочках; один з основних структурних компонентів, що забезпечує механічну опорність і селективну фільтрацію.

    Ектосекзина — застаріла або альтернативна назва ферменту пероксидази, що виділяється клітинами нирок (пероксидази нирок) та має значення як біохімічний маркер.