Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “вимітати”; процес ретельного чищення або видалення сміття, пилу, сміття з приміщення чи певної території за допомогою мітли, щітки тощо.
2. (переносне значення) Повне видалення, ліквідація когось або чогось, вигнання, винищення.
3. (техн.) У металургії та ливарному виробництві — операція видалення з ливарної форми залишків формувальної суміші за допомогою струменя повітря, кисті або іншого інструменту.
1. Зовнішній шар цитоплазми в одноклітинних організмів (наприклад, у сонцевиків), що відрізняється за фізичними властивостями від внутрішнього шару (ендосарку).
2. У зоології — зовнішній, щільний, незграбний шар протоплазми в деяких найпростіших.
1. Який стосується гаплика (застібки у вигляді металевого гачка з петлею), призначений для нього або має його конструкційні особливості.
2. У складі власної назви: такий, що має відношення до селища Гапликове в Україні, наприклад, Гапликівська сільська рада.
Власна назва міфологічної істоти, жіночого духа або демона, що, згідно з народними віруваннями, з’являється вночі та мучить, “вимітає” (звідси назва) людей, особливо дітей, викликаючи кошмари, відчуття важкої ваги на грудях і задухи під час сну.
У переносному значенні — жінка, яка своєю поведінкою (наздоганянням, докучливістю, сварливістю) виснажує, “вимотує” когось, завдає моральних страждань.
1. (техн.) Пристрій або механізм, призначений для вимітання (видування, видалення) чого-небудь, наприклад, пилу, диму, відходів.
2. (спец.) Робітник, який займається вимітанням (очищенням) чого-небудь, наприклад, сажі з димарів або каналів.
1. Рід застібки, що складається з металевого гачка та петлі, який використовується для швидкого з’єднання країв одягу, взуття, спорядження тощо.
2. Розмовна назва для застібки-блискавки.
3. У техніці — пристрій для швидкого та надійного з’єднання ланок ланцюга, тросів, канатів.
1. Медичний термін, що означає вроджене або набуте зміщення органу чи тканини зі звичайного місця розташування в іншу частину тіла або на поверхню тіла.
2. У гінекології — поширена скорочена назва стану «ектопія шийки матки», при якому циліндричний епітелій, характерний для цервікального каналу, розташовується на вагінальній порції шийки матки (раніше цей стан часто називали «ерозією»).
1. (діал.) Те саме, що вимет: сміття, непотрібні речі, ганчір’я, що викидають або спалюють.
2. (діал.) Те саме, що вимет: випалена, злиняла земля, на якій нічого не росте.
3. (діал.) Те саме, що вимет: місце, де випалюють ліс або чагарник для землеробства; підсіка, тереб.
1. Дія за значенням дієслова “виміряти” — встановлення кількості, величини, розміру чогось за допомогою певних одиниць або приладів; результат такої дії.
2. (у переносному значенні) Оцінка, визначення якостей, властивостей, можливостей когось або чогось.
1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “гапка” у значенні голка для вишивання, зазвичай з великим вушком.
2. Розмовна назва металевого стрижня з вушком для шиття або вишивання; голка.
3. Переносно про щось дуже тонке, гострокінцеве або схоже на голку (наприклад, “гапки соснової хвої”).
4. Діалектне позначення комахи, яка колється (наприклад, оса, джміль).
5. У ботаніці: народна назва окремих видів рослин з колючими листками або стеблами, зокрема, будяку, чортополоху, татарника.