Словник Української Мови
1. Властивість за значенням прикметника “виписаний”; старанність, акуратність, чіткість у виконанні, оформленні чи зображенні чого-небудь (наприклад, про почерк, малюнок, деталь).
2. У мистецтві (зокрема в живопису) — майстерне, деталізоване й точне зображення форм, об’єктів або елементів, що свідчить про високий рівень техніки виконавця.
3. Перен. Виразність, ясність, чіткість у літературному чи публіцистичному стилі; довершеність форми в художньому творі.
Гаразди — власна назва села в Україні, розташованого в Мукачівському районі Закарпатської області.
1. Документ, що містить витяг, точну копію або відомості з якогось іншого документа, офіційного запису; виписка.
2. (Медицина) Офіційний документ, що видається лікувальним закладом при випискі пацієнта, який містить діагноз, відомості про перебіг лікування та рекомендації; виписний епікриз.
3. (Діловодство) Реєстраційний журнал або книга для запису вхідних та вихідних документів (наприклад, установах, судах).
1. Фізична властивість матеріалів, тіл або середовищ відновлювати свою початкову форму та розміри після припинення дії зовнішніх сил, що спричинили їх деформацію; пружність.
2. У економіці — міра чутливості однієї змінної величини (наприклад, попиту або пропозиції) до зміни іншої величини (наприклад, ціни або доходу), що обчислюється як відношення процентної зміни одного показника до процентної зміни іншого.
3. Переносно — здатність до гнучкої адаптації, пристосування до змінних умов; гнучкість, пластичність.
1. Дія за значенням дієслова “випирати” — насильницьке видавлювання, виштовхування когось або чогось звідкись; виганяння.
2. (у техніці, хімії) Процес видалення однієї речовини з її суміші з іншою шляхом обробки розчинником, що селективно розчиняє цю речовину; екстракція.
1. Прислівник, що виражає дуже високий ступінь задоволення, спокою, благополуччя або згоди; дуже добре, чудово, відмінно.
2. (У функції присудка) Стан повного благополуччя, ладу; все в порядку, усе добре.
1. Дія за значенням дієслова “випинати” — випучувати, випинати щось уперед або назовні; випинання черева, грудей.
2. (у техніці, будівництві) Виступаюча частина конструкції, що випирає назовні; виступ, випуклість.
3. (переносно, розм.) Прояв пихи, чванства, зарозумілості; виставляння себе напоказ.
1. Здатність до легкої деформації під впливом зовнішніх сил із наступним відновленням початкової форми; гнучко, пружно.
2. Переносно: здатність легко пристосовуватися до змінних обставин; гнучко, пластично.
3. Про рух: плавно, м’яко, без різких переходів або напруги.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (діал., заст.) Височина, підвищення місцевості; пагорб, горбок.
1. Стан благополуччя, порядності, добробуту; мир, злагода, спокій.
2. (у значенні прислівника) Добре, належним чином, як слід; уживається для вираження згоди або підтвердження.
3. (діал.) Звичка, звичай, порядок.