випирання

[ʋɪpɪrɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Загальне) –

    Дія за значенням дієслова “випирати” — насильницьке видавлювання, виштовхування когось або чогось звідкись; виганяння.

  2. (Хімія) –

    (у техніці, хімії) Процес видалення однієї речовини з її суміші з іншою шляхом обробки розчинником, що селективно розчиняє цю речовину; екстракція.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випирання, р. випирання, д. випиранню, з. випирання, о. випиранням, м. випиранні, к. випирання

Більше записів