1. Прислівник, що виражає дуже високий ступінь задоволення, спокою, благополуччя або згоди; дуже добре, чудово, відмінно.
2. (У функції присудка) Стан повного благополуччя, ладу; все в порядку, усе добре.
гаразденько
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Їв Вовчик, їв — аж утомився; Гаразденько удовольнився, А все-таки всього не з’їв: «Нехай вже, — каже, — другим разом». М’ясце травицею прикрив, А сам спочинуть ліг тим часом.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прислівник () |