виписаність

1. Властивість за значенням прикметника “виписаний”; старанність, акуратність, чіткість у виконанні, оформленні чи зображенні чого-небудь (наприклад, про почерк, малюнок, деталь).

2. У мистецтві (зокрема в живопису) — майстерне, деталізоване й точне зображення форм, об’єктів або елементів, що свідчить про високий рівень техніки виконавця.

3. Перен. Виразність, ясність, чіткість у літературному чи публіцистичному стилі; довершеність форми в художньому творі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |