Елафостронгільоз — гельмінтозна хвороба оленів, лосів та інших оленевих, спричинена нематодами роду Elaphostrongylus, які паразитують у м’язах, центральній нервовій системі та інших органах, що призводить до порушень координації рухів, паралічів і загального виснаження тварин.
-
випотівання
1. Процес виділення крапель вологи (поту) на поверхні чого-небудь внаслідок конденсації водяної пари з повітря при охолодженні.
2. У медицині — патологічне виділення рідини (трансудату) з кровоносних судин у тканини або порожнини тіла; формування випоту.
-
гарба
1. Двоколісний або чотириколісний віз із відкритим кузовом для перевезення вантажів, запряжений кіньми або волами, що традиційно використовувався в Україні та інших країнах Східної Європи.
2. Рідкісна назва для великого дерев’яного воза з високими бортами, часто без ресор.
-
випотина
1. (діал.) Невелика кількість рідини, що виступає на поверхні чогось; крапля, пляма від вологи.
2. (діал.) Слід, відбиток чогось вологого на поверхні.
3. (мед., заст.) Виділення, випіт (наприклад, піт на тілі, роса на листі).
-
елатофор
Елатофор — власна назва давньогрецького міста в області Фокіда, відоме завдяки святилищу та оракулу Аполлона.
Елатофор — власна назва давньогрецького міста в області Епір, розташоване на річці того ж імені (сучасна назва — Дрино).
-
випорювання
1. Дія за значенням дієслова “випорювати” — видалення чогось шляхом випаровування, випарювання (наприклад, вологи, вологих плям).
2. (у техніці, промисловості) Процес видалення вологи з матеріалів, сировини або приміщень шляхом інтенсивного нагрівання та вентиляції; просушування.
3. (переносно, розм.) Сильне прогрівання, нагрівання (наприклад, сонцем), що викликає відчуття спеки.
-
випорток
1. (діал.) Недоношена дитина, передчасна дитина; викидень.
2. (перен., зневажл.) Про людину, яка не має моральних принципів, гідності; нікчема, нікчемна людина.
-
елатив
1. (у лінгвістиці) Відмінок уральських мов (наприклад, фінської, естонської), який виражає рух назовні, походження з чогось або вихідну точку дії, відповідаючи на питання «звідки?»; за значенням близький до відкладного відмінка (аблативу) в інших мовах.
2. (у лінгвістиці) Ступінь порівняння прикметників і прислівників у деяких мовах (наприклад, латинській), що позначає найвищу міру ознаки без порівняння з іншим предметом (наприклад, лат. longissimus — «найдовший»); абсолютна найвища ступінь.
-
гарб
1. (діал.) Пагорб, горб, невелика височина.
2. (геогр.) Назва низьких горбів, пагорбів, що утворилися в результаті ерозії, у західних регіонах України, зокрема на Поділлі.
-
випорскування
1. Дія за значенням дієслова “випорскувати” — різке викидання, виштовхування рідини, газу або дрібних частинок під тиском через вузький отвір.
2. (у техніці, медицині) Процес впорскування рідини (наприклад, палива, лікарського засобу) під тиском у певну порожнину або середовище.