• елатерин

    Елатерин — алкалоїд, який міститься в рослині Tribulus terrestris (якірці стелюватої), має потенційну біологічну активність.

  • виполіскування

    1. Дія за значенням дієслова “виполіскувати” — ретельне промивання, очищення рідиною (зазвичай водою) з метою видалення залишків чого-небудь.

    2. (переносне значення) Повне вичерпання, виснаження внутрішнього змісту, сили або почуттів; опустошення.

  • гарататися

    1. (розм.) Шуміти, галасувати, вести себе голосно та неспокійно, часто з елементами суперечки або бійки.

    2. (перен., розм.) Наполегливо та енергійно щось робити, копошитися, возитися з чимось.

  • виполірування

    1. Дія за значенням дієслова “виполірувати” — надання гладенької, блискучої поверхні внаслідок тривалого полірування або шліфування.

    2. Результат такої дії — стан поверхні, що набула блиску та ідеальної гладкості після обробки.

    3. (переносно) Доведення чого-небудь (наприклад, тексту, майстерності) до високого ступеня досконалості, відшліфовування.

  • виполіровування

    1. Дія за значенням дієслова “виполіровувати” — надання гладенької, блискучої поверхні внаслідок тривалого тертя або спеціальної обробки; полірування до ідеального стану.

    2. (перен.) Доведення чогось (наприклад, тексту, майстерності, стилю) до високого ступеня досконалості шляхом ретельного опрацювання та усунення недоліків.

  • гаратати

    1. (діал.) Швидко й недбало писати, креслити щось; робити неакуратні записи або нотатки.

    2. (діал., перен.) Швидко та неохайно виконувати якусь роботу, робити щось абияк.

  • елатера

    Елатера — спеціалізована клітина (спора) у мохоподібних рослин, зокрема печіночників, що сприяє активному розсіюванню спор завдяки гігроскопічним рухам.

  • виполювання

    1. Дія за значенням дієслова “виполювати”; процес виловлювання, винищення або викорінення когось або чогось, часто стосовно шкідників, хвороб, небажаних явищ.

    2. (у техніці, металургії) Процес видалення домішок з розплавленого металу шляхом введення спеціальних реагентів, що утворюють легкоплавкі сполуки (шлаки), які потім видаляються.

    3. (у гірничій справі, іст.) Спосіб видобування корисної копалини (наприклад, кам’яної солі) шляхом вилуговування її водою з-під землі та викачування розсолу на поверхню.

  • виполоч

    Виполоч — власна назва села в Україні, що існувала в історичних документах; сучасна назва — Виползів (Виползівка), розташоване в Оратівській селищній громаді Вінницької області.

  • гарасівка

    Гарасівка — власна назва села в Україні, зокрема села у складі Білоцерківського району Київської області.

    Гарасівка — власна назва селища в Україні, зокрема селища міського типу у складі Калинівського району Вінницької області.

    Гарасівка — народна назва горілки, настоянної на перці чи інших гострих приправах, за аналогією з відомою горілчаною маркою.