Словник Української Мови
Елат — місто в Ізраїлі, розташоване на березі Акабської затоки Червоного моря, найпівденніший населений пункт країни, важливий морський порт і популярний курорт.
Елат — одна з двох основних видів пальм роду Hyphaene (родина Пальмові), що росте в Африці та на Аравійському півострові, відома також як пальма дум або африканська гіфена.
Виполоски — власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.
1. Дія за значенням дієслова “виположувати” — зробити пологим, зменшити крутість схилу, нахилу або укосу.
2. (У геоморфології) Процес вирівнювання, згладжування рельєфу земної поверхні в результаті тривалих процесів денудації (вивітрювання, змивання тощо).
1. (біохім.) Який стосується еластоїдину — білкового компоненту еластичних волокон сполучної тканини тваринних організмів.
Гарасимівна — жіноче прізвище українського походження, утворене від чоловічого імені Гарасим (Герасим).
1. Дія за значенням дієслова “випозичити”; отримання чогось на певний час із зобов’язанням повернути.
2. (У мовознавстві) Процес або результат запозичення мовних елементів (слів, словосполучень, морфем, синтаксичних конструкцій) з однієї мови в іншу; запозичення.
Гарасимович — українське прізвище, утворене від імені Гарасим (церковна форма імені Герасим).
Гарасимович — поширене прізвище серед українців Західної України, зокрема на Галичині.
Гарасимович — український літературний псевдонім або прізвище творчої особи (наприклад, письменника, вченого, публіциста).
1. Дія за значенням дієслова “виповнювати” — процес наповнення чогось до країв, заповнення вмістища чимось.
2. (у техніці, будівництві) Процес укладання, монтажу або встановлення заповнювача, внутрішнього шару, серцевини або ізоляції у конструкцію (наприклад, заповнення прорізу дверей, віконних блоків, порожнин у стінах).
3. (переносно) Набуття реального змісту, практична реалізація, втілення чогось у життя (наприклад, виповнювання мрій, планів, обіцянок).
Еластоїдин — білковий компонент еластичних волокон сполучної тканини, що забезпечує їх пружність та розтяжність.
1. Властивість за значенням дієслова “виповнити(ся)”; стан повноти, завершеності, настання певного строку або моменту.
2. (У лінгвістиці) Ступінь, у якому звук мови відповідає своєму ідеальному артикуляційному образу; повнота реалізації фонетичних характеристик звука в мовленні.