виполювання

[ʋɪpoljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Дія за значенням дієслова “виполювати”; процес виловлювання, винищення або викорінення когось або чогось, часто стосовно шкідників, хвороб, небажаних явищ.

  2. (Техніка) –

    (у техніці, металургії) Процес видалення домішок з розплавленого металу шляхом введення спеціальних реагентів, що утворюють легкоплавкі сполуки (шлаки), які потім видаляються.

  3. (Геологія) –

    (у гірничій справі, іст.) Спосіб видобування корисної копалини (наприклад, кам’яної солі) шляхом вилуговування її водою з-під землі та викачування розсолу на поверхню.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виполювання, р. виполювання, д. виполюванню, з. виполювання, о. виполюванням, м. виполюванні, к. виполювання

Більше записів