1. (діал.) Пагорб, горб, невелика височина.
2. (геогр.) Назва низьких горбів, пагорбів, що утворилися в результаті ерозії, у західних регіонах України, зокрема на Поділлі.
гарб
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Судебей зібрався було йти і на священну Римську імперію, на Рим, до якого було з лука дострілити, та в останню хвилину роздумав, і так стільки добра, що не вистачало вже ні гарб, ні возів, ні навіть сторожі для полонених: і Судебей повернув назад, на Волгу. Після цього погрому, та ще й під наглядом ординських баскаків, звестися на державні ноги вже було неможливо.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: іменник (однина) |