елатив

Значення

1. (Лінгвістика) –

   (у лінгвістиці) Відмінок уральських мов (наприклад, фінської, естонської), який виражає рух назовні, походження з чогось або вихідну точку дії, відповідаючи на питання «звідки?»; за значенням близький до відкладного відмінка (аблативу) в інших мовах.

2. (Лінгвістика) –

   (у лінгвістиці) Ступінь порівняння прикметників і прислівників у деяких мовах (наприклад, латинській), що позначає найвищу міру ознаки без порівняння з іншим предметом (наприклад, лат. longissimus — «найдовший»); абсолютна найвища ступінь.

Правопис та відмінювання