Словник Української Мови
1. В археології: невелика, часто випадково виявлена колекція артефактів (наприклад, крем’яних знарядь, уламків кераміки), що походить з одного місця знахідки та може свідчити про існування там пам’ятки стародавньої культури, попередньої повноцінним розкопкам.
2. У геології та гірничій справі: природне виходження на поверхню землі корисної копалини, рудного тіла або гірської породи, що вказує на можливе родовище в даному місці.
1. Властивість або стан того, що можна виявити, помітити, зафіксувати; помітність, очевидність.
2. У техніці, метрології, інформаційних технологіях — характеристика системи або пристрою, що означає здатність виявляти, реєструвати наявність чи зміну певного параметра, сигналу, об’єкта.
3. У менеджменті якості та стандартизації — властивість невідповідності, дефекту або відхилення, яка робить його помітним, доступним для виявлення під час контролю або експлуатації.
Який стосується електролюмінесценції — випромінювання світла деякими матеріалами (наприклад, люмінофорами) під дією змінного електричного поля без нагрівання або переходу в стану плазми.
Який працює на основі електролюмінесценції або призначений для її створення (наприклад, електролюмінесцентний діод, електролюмінесцентна панель).
1. Жінка, яка виявляє, відкриває, робить відомим щось раніше невідоме або приховане (наприклад, виявниця талантів, виявниця нових земель).
2. У техніці та інформатиці — пристрій, система або програма, призначені для виявлення, фіксації чи індикації певних явищ, об’єктів або станів (наприклад, виявниця диму, виявниця руху, антивірусна виявниця).
1. (розм.) Намагатися виглядати елегантно, шикарно; пишатися своїм виглядом, одягом або манерами; франтити, хизуватися.
2. (перен., розм.) Пихато, зверхньо поводитися; важничати, чванитися.
1. Той, хто виявляє, розкриває щось; розвідник, дослідник.
2. Застаріла назва приладу або механізму, призначеного для виявлення, фіксації чи реєстрації певних явищ, сигналів або об’єктів (наприклад, мін, радіовипромінювання).
3. У техніці та комп’ютерних науках — компонент програмного забезпечення або пристрій, призначений для автоматичного розпізнавання, ідентифікації або виявлення певних даних, об’єктів, аномалій тощо (наприклад, виявник помилок, виявник облич).
1. Пристрій або система, призначені для виявлення, фіксації чи реєстрації певних об’єктів, явищ, сигналів або речовин (наприклад, виявляч металу, виявляч диму).
2. У комп’ютерній техніці та інформатиці — програма, модуль або алгоритм, призначений для розпізнавання певних даних, шаблонів, об’єктів або аномалій (наприклад, виявляч облич, виявляч спаму).
Електролот — власна назва українського виробника електрообладнання, зокрема стабілізаторів напруги, інверторів та джерел безперебійного живлення.
Електролот — розмовна назва стабілізатора напруги або іншого електротехнічного пристрою, виробленого компанією «Електролот».
1. (розм.) Раптово згаснути, перестати горіти (про вогонь, світло).
2. (перен., розм.) Раптово припинитися, зникнути, завмерти (про явище, процес, почуття тощо).
3. (перен., розм.) Втратити свідомість, знепритомніти; раптово послабшати, занепасти духом.
1. Дія за значенням дієслова “виявляти” — процес виявлення, викриття, розкриття чогось, що було приховане, невідоме або неочевидне.
2. (У філософії, логіці) Процес визначення, встановлення змісту та обсягу поняття шляхом вказівки його суттєвих ознак; дефініція.