1. Властивість або стан того, що можна виявити, помітити, зафіксувати; помітність, очевидність.
2. У техніці, метрології, інформаційних технологіях — характеристика системи або пристрою, що означає здатність виявляти, реєструвати наявність чи зміну певного параметра, сигналу, об’єкта.
3. У менеджменті якості та стандартизації — властивість невідповідності, дефекту або відхилення, яка робить його помітним, доступним для виявлення під час контролю або експлуатації.