Значення
- (Археологія) –
В археології: невелика, часто випадково виявлена колекція артефактів (наприклад, крем’яних знарядь, уламків кераміки), що походить з одного місця знахідки та може свідчити про існування там пам’ятки стародавньої культури, попередньої повноцінним розкопкам.
- (Геологія) –
У геології та гірничій справі: природне виходження на поверхню землі корисної копалини, рудного тіла або гірської породи, що вказує на можливе родовище в даному місці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виявок, р. виявку, д. виявкові, з. виявок, о. виявком, м. виявкові, к. виявку