виявок

[ʋɪjɑʋok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Археологія) –

    В археології: невелика, часто випадково виявлена колекція артефактів (наприклад, крем’яних знарядь, уламків кераміки), що походить з одного місця знахідки та може свідчити про існування там пам’ятки стародавньої культури, попередньої повноцінним розкопкам.

  2. (Геологія) –

    У геології та гірничій справі: природне виходження на поверхню землі корисної копалини, рудного тіла або гірської породи, що вказує на можливе родовище в даному місці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виявок, р. виявку, д. виявкові, з. виявок, о. виявком, м. виявкові, к. виявку

Більше записів