виявниця

1. Жінка, яка виявляє, відкриває, робить відомим щось раніше невідоме або приховане (наприклад, виявниця талантів, виявниця нових земель).

2. У техніці та інформатиці — пристрій, система або програма, призначені для виявлення, фіксації чи індикації певних явищ, об’єктів або станів (наприклад, виявниця диму, виявниця руху, антивірусна виявниця).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |