Гатт — власна назва міста в Бельгії, адміністративного центру однойменного округу в провінції Фламандський Брабант.
Гатт — власна назва округу в бельгійській провінції Фламандський Брабант, до якого входить однойменне місто.
-
вовна
1. М’яке, кучеряве волосся тварин (переважно овець, кіз, верблюдів, лам), що використовується як сировина для виготовлення пряжі, тканин, трикотажу.
2. Пряжа або тканина, виготовлені з такого волосся.
3. Розм. Вовняний виріб (светр, кофта тощо).
4. Перен., розм. Про пухнасте, кучеряве волосся людини.
-
вовківня
1. Вовківня — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
2. Вовківня — історична місцевість у місті Києві, колишнє село, що увійшло до межі столиці; відома насамперед через трагічні події пов’язані з масовими розстрілами у Бабиному Яру в період німецької окупації 1941-1943 років.
-
електронолітографія
Електронолітографія — технологія нанесення мікронних і субмікронних малюнків на поверхню твердих тіл (наприклад, кремнієвих пластин) за допомогою сфокусованого пучка електронів, що використовується у мікроелектроніці для створення інтегральних схем та інших мікроструктур.
-
гатрак
1. (історичне) Найманий робітник у сільському господарстві, переважно на сезонних польових роботах, у поміщицьких чи куркульських господарствах до встановлення радянської влади.
2. (переносне) Людина, яка виконує важку, низькооплачувану роботу; наймит, тягловий робітник.
-
вовківниця
Вовківниця — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
Вовківниця — історична назва рослини вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum), отруйної лісової чагарникової рослини з червоними плодами.
Вовківниця — народна назва рослини вовче лико (різні види роду Daphne).
Вовківниця — застаріла народна назва вовчої пащеки, або звіробою (Hypericum).
-
вовкун
1. Вовкун — рідкісне українське прізвище, що походить від слова «вовк».
2. Вовкун — народна назва рослини вовконіг (Lycopodium), вічнозеленої трав’янистої плауновидної рослини, яка в народній медицині та повір’ях часто асоціювалася з вовчою силою або захистом.
3. Вовкун — заст. та діал. людина, схожа на вовка характером або зовні; самітник, лютий або жорстокий чоловік; іноді — чаклун, перевертень (вовкулака).
-
електронолітографічний
1. Стосується електронолітографії — методу нанесення мікроскопічних малюнків на поверхню твердих тіл (наприклад, кремнієвих пластин) за допомогою сфокусованого пучка електронів для створення інтегральних схем та інших мікроструктур.
2. Побудований на принципах або призначений для виконання електронолітографії (про обладнання, технологію, процес).
-
гаторичний
1. Пов’язаний з єгипетською богинею Гатор (Хатор), що в давньоєгипетській міфології вважалася богинею неба, любові, родючості, музики та танців; властивий або притаманний цій богині.
2. Стосунний до архітектурної капітелі (елемента колони) у формі голови богині Гатор з обличчям жінки та вухами корови, характерної для давньоєгипетського зодчества.
-
вовкулацтво
Вовкулацтво — у міфології та фольклорі: перетворення людини на вовка (перевертня) внаслідок чаклунства або прокляття.
Вовкулацтво — у переносному значенні: стан жорстокості, звірячої люті, в якому людина втрачає людський вигляд і поводиться як хижий звір.