Словник Української Мови
1. Рід рослин родини вовчникових (Thymelaeaceae), що включає невисокі чагарники з міцним луб’яним шаром кори, дрібними квітками та отруйними плодами; представник цього роду.
2. Народна назва вовчелика звичайного (Daphne mezereum) — отруйної лісової чагарникової рослини з рожевими квітами та червоними ягодами.
3. Застаріла назва вовняної тканини або одягу з неї.
Ступінь забезпеченості підприємства, галузі або народного господарства загалом електричною енергією та електрообладнанням, що характеризує рівень їх технічного оснащення та автоматизації.
Вовчкуватість — властивість за значенням прикметника «вовчкуватий»; схильність до незадоволеного, похмурого, насупленого настрою або виразу обличчя; похмурість, насупленість.
1. (геологія) Мінерал класу оксидів та гідроксидів, оксид марганцю (Mn²⁺Mn³⁺₂O₄) чорного кольору з металевим блиском, рідкісна руда марганцю.
2. (історія, військ.) Неофіційна назва важкого броньованого автомобіля (бронеавтомобіля) німецької конструкції часів Першої світової війни, названого на честь німецького промисловця та конструктора Роберта Гаусмана.
1. Збільшена форма до слова “вовк”, що означає дуже великого, могутнього або грізного вовка.
2. У переносному значенні — про жорстоку, хижу, небезпечну людину.
3. У міфології та фольклорі — могутнє, часто чарівне або демонічне істоту у подобі велетенського вовка.
Метод діагностики в стоматології, що полягає у визначенні стану пульпи зуба шляхом вимірювання її реакції (чутливості) на електричний струм.
1. Самиця вовка; вовчиха.
2. Рослина з родини вовчникових, отруйний чагарник із жовтими квітами, що розквітає ранньою весною; вовче лико, вовчий плід, вовчі ягоди (Daphne mezereum).
3. Рослина з родини айстрових, багаторічна трав’яниста рослина з жовтими квітками; вовчак, вовчуг (Doronicum).
Властивість топологічного простору, при якій будь-які дві різні точки мають непересічні околи (відкриті множини, що містять ці точки); відокремлюваність, аксіома Гаусдорфа.
Електроогорожа — це система захисту території, що складається з натягнутих на ізоляторах металевих провідників, які перебувають під високою напругою; при дотику тварини або людини до провідника відбувається сильний електричний розряд, що відлякує, але не завдає серйозних ушкоджень.
Електроогорожа — це фізична конструкція (паркан, огорожа), обладнана такою системою провідників під напругою для обмеження пересування тварин або захисту об’єкта від проникнення.
1. Самка вовка (Canis lupus), хижого ссавця з родини псових.
2. Рослина з родини айстрових (Asteraceae) з жовтими квітками, що часто росте на полях і узліссях; народна назва для видів роду вовчуг (Carlina), зокрема вовчуга колючого (Carlina acaulis) або вовчуга польового (Carlina vulgaris).
3. Рослина з родини вовчецевих (Thymelaeaceae); народна назва для вовчелика (Daphne), зокрема вовчелика звичайного (Daphne mezereum).