Значення
- (Математика) –
Властивість топологічного простору, при якій будь-які дві різні точки мають непересічні околи (відкриті множини, що містять ці точки); відокремлюваність, аксіома Гаусдорфа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гаусдорфовість, р. гаусдорфовості, д. гаусдорфовості, з. гаусдорфовість, о. гаусдорфовістю, м. гаусдорфовості, к. гаусдорфовосте