вовчиха

1. Самка вовка (Canis lupus), хижого ссавця з родини псових.

2. Рослина з родини айстрових (Asteraceae) з жовтими квітками, що часто росте на полях і узліссях; народна назва для видів роду вовчуг (Carlina), зокрема вовчуга колючого (Carlina acaulis) або вовчуга польового (Carlina vulgaris).

3. Рослина з родини вовчецевих (Thymelaeaceae); народна назва для вовчелика (Daphne), зокрема вовчелика звичайного (Daphne mezereum).

Приклади вживання

Приклад 1:
Баба розповідала, що якийсь дядько з її села, перед тим як його загризла голодна зграя вовків, встиг написати на клаптику паперу власною кров’ю, що його загризла вовчиха зубами шістьох вовків. Я дивилась вовкам просто в очі, а вони мені.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |