• вогневик

    1. Власна назва українського військового підрозділу, зокрема добровольчого формування, що брало участь у російсько-українській війні з 2014 року.

    2. (заст.) Той, хто працює з вогнем, пов’язаний з вогнем (наприклад, коваль, ливарник, пожесник).

    3. (заст., поет.) Вогонь, полум’я, вогненна стихія.

  • гаусторії

    Гаусторії — власна назва мережі магазинів роздрібної торгівлі, що спеціалізується на продажі товарів для дому, саду та будівництва, заснована в Німеччині.

  • електроопромінення

    Електроопромінення — фізичний процес взаємодії електронів з речовиною, під час якого електрони, проходячи крізь матеріал, випромінюють електромагнітні хвилі (переважно рентгенівське випромінювання) внаслідок їх гальмування атомами цієї речовини.

  • вогнеборство

    Вогнеборство — професійна діяльність, спрямована на боротьбу з пожежами, їх гасіння, запобігання виникненню та ліквідацію наслідків; пожежогасіння.

    Вогнеборство — історична назва пожежної охорони, пожежної справи як галузі та установи в Україні (наприклад, у назві “Добровільне товариство сприяння вогнеборству”).

  • вогнеборець

    1. Застаріла назва пожежника — людини, яка професійно займається гасінням пожеж.

    2. Переносно: той, хто бореться з вогнем, бере участь у гасінні пожежі (часто у високому, патетичному стилі).

    3. Рідкісне переносне вживання: той, хто бореться з вогненною стихією, наприклад, вулканолог.

  • електроопора

    Високий стовп або конструкція, зроблена з металу, залізобетону або дерева, призначена для підвісу та підтримки проводів повітряних ліній електропередачі.

  • гаусторія

    Гаусторія — спеціалізований орган (присісок) у паразитичних рослин, зокрема в повитиці (Cuscuta), який проникає в тканини рослини-господаря для поглинання води та поживних речовин.

    Гаусторія — анатомічна структура у вищих рослин у вигляді виросту, що забезпечує прикріплення та поглинання (наприклад, у мохоподібних або в зародку насінини при прорастанні).

  • вогкість

    1. Властивість речовини, предмета або середовища містити у собі вологу, бути вологим; ступінь насиченості чогось водою або водяною парою.

    2. (у фізиці, метеорології) Кількісна характеристика вмісту води або водяної пари в повітрі, ґрунті, матеріалах тощо, що виражається у відносних чи абсолютних одиницях (наприклад, відносна вогкість повітря).

  • вогкуватість

    Властивість або стан того, що є вогкуватим; незначна вологість, помірне зволоження.

  • електроокулографія

    Метод реєстрації та аналізу електричної активності ока, зокрема рогівково-склицевої різниці потенціалів, що використовується для вивчення рухів очного яблука, ністагму та функціонування сітківки.

    Діагностична процедура в офтальмології та неврології, що полягає у графічній фіксації (електроокулограмі) біопотенціалів ока для оцінки стану зорового аналізатора.