вогкість

1. Властивість речовини, предмета або середовища містити у собі вологу, бути вологим; ступінь насиченості чогось водою або водяною парою.

2. (у фізиці, метеорології) Кількісна характеристика вмісту води або водяної пари в повітрі, ґрунті, матеріалах тощо, що виражається у відносних чи абсолютних одиницях (наприклад, відносна вогкість повітря).

Приклади вживання

Приклад 1:
Той струм, що з сонних квітів синім димом проходить в стиглість ядер, спрагу росту будить, насіння кільчиться, упавши в плідну вогкість. Мужчини волохаті палять темним оком дівок широкобедрих, смаглих, повногрудих.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |