• вогнекрилість

    Вогнекрилість — власна назва, наукова термінологічна назва ряду комах із ряду лускокрилих (Lepidoptera), до якого належать метелики та молі; синонім наукової назви Lepidoptera.

  • гаутетит

    Гаутетит — рідкісний мінерал, гідроксид заліза (FeOOH), що належить до групи гетиту, зустрічається у вигляді дрібних пластинчастих кристалів або масивних агрегатів.

  • електрооптичний

    1. Який стосується взаємодії електричних полів з оптичними властивостями речовини (наприклад, зміни показника заломлення світла під дією електричного поля).

    2. Який працює на основі цієї взаємодії або призначений для спостереження, вимірювання чи перетворення електричних явищ за допомогою оптичних методів.

  • вогнезахист

    1. Комплекс заходів, технічних засобів та конструктивних рішень, спрямованих на запобігання виникненню пожежі, обмеження її поширення, захист людей та майна, а також створення умов для успішного гасіння.

    2. Сукупність спеціальних захисних покриттів, оболонок або матеріалів, що наносяться на конструкції, кабелі тощо для підвищення їх стійкості до високих температур та відтермінування займання.

  • гаусівський

    1. Який стосується німецького математика, фізика та астронома Карла Фрідріха Гауса, пов’язаний з його іменем або працями.

    2. У математиці та статистиці: який має розподіл ймовірностей, що описується нормальним (гаусовим) законом; нормальний. Наприклад: гаусівський розподіл, гаусівський процес.

    3. У фізиці та техніці: який характеризує певне поле або процес, що має форму кривої Гауса (нормального розподілу). Наприклад: гаусівський пучок, гаусівський шум.

  • вогнегасіння

    Процес ліквідації пожежі шляхом припинення горіння або обмеження його поширення за допомогою спеціальних засобів, техніки та методів.

    Сукупність технічних засобів, пристроїв та речовин, призначених для гасіння пожеж.

    Галузь знань і практичної діяльності, що вивчає та забезпечує організацію боротьби з пожежами.

  • електрооптика

    Розділ фізики, що вивчає взаємодію електричного поля з оптичними властивостями речовини (наприклад, зміну показника заломлення під дією електричного поля) та практичне застосування цих явищ.

    Технічна галузь, що займається розробкою приладів і систем, які використовують вплив електричного поля на світлові промені для керування, обробки або перетворення оптичного випромінювання (наприклад, електрооптичні модулятори, дефлектори).

  • вогнегасник

    Вогнегасник — переносний або пересувний пристрій для гасіння пожеж ручним способом, що містить запас вогнегасної речовини, яка викидається під тиском для придушення вогню.

  • гаусіан

    1. (у математиці та статистиці) Функція розподілу ймовірностей, що описує нормальний розподіл випадкової величини; графік цієї функції має характерну дзвоноподібну форму.

    2. (у фізиці та техніці) Пучок електромагнітного випромінювання (наприклад, світла), поперечний переріз якого має розподіл інтенсивності, що описується гаусовою кривою.

    3. (у цифровій обробці зображень) Фільтр, що використовується для розмиття, в основі якого лежить гаусова функція розподілу.

  • вогневиця

    1. Застаріла назва запальної хвороби, що супроводжується високою температурою, гарячкою (наприклад, запалення легень, тиф тощо).

    2. Рідкісна назва рослини з родини гвоздикових, звичайно з яскраво-червоними квітами; горицвіт, смілка, сон-трава.

    3. У народній творчості та застарілій літературній мові — вогненна, запальна істота або явище (персоніфікація вогню, полум’я).