вогневиця

1. Застаріла назва запальної хвороби, що супроводжується високою температурою, гарячкою (наприклад, запалення легень, тиф тощо).

2. Рідкісна назва рослини з родини гвоздикових, звичайно з яскраво-червоними квітами; горицвіт, смілка, сон-трава.

3. У народній творчості та застарілій літературній мові — вогненна, запальна істота або явище (персоніфікація вогню, полум’я).

Приклади вживання

Приклад 1:
Чоло у вас як жар… Пропасниця чи, може, вогневиця? Не дай господь!
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |