електроокулографія

Метод реєстрації та аналізу електричної активності ока, зокрема рогівково-склицевої різниці потенціалів, що використовується для вивчення рухів очного яблука, ністагму та функціонування сітківки.

Діагностична процедура в офтальмології та неврології, що полягає у графічній фіксації (електроокулограмі) біопотенціалів ока для оцінки стану зорового аналізатора.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |