Значення
- (Медицина) –
Метод реєстрації та аналізу електричної активності ока, зокрема рогівково-склицевої різниці потенціалів, що використовується для вивчення рухів очного яблука, ністагму та функціонування сітківки.
- (Медицина) –
Діагностична процедура в офтальмології та неврології, що полягає у графічній фіксації (електроокулограмі) біопотенціалів ока для оцінки стану зорового аналізатора.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. електроокулографія, р. електроокулографії, д. електроокулографії, з. електроокулографію, о. електроокулографією, м. електроокулографії, к. електроокулографіє