Словник Української Мови
1. (техн.) Пристрій або матеріал, призначений для поглинання, утримання або видалення надлишкової вологи з повітря, рідини або іншого середовища; гігроскопічний елемент, абсорбент вологи.
2. (біол., бот.) Орган, тканина або структура рослини чи іншого організму, що спеціалізується на поглинанні вологи з навколишнього середовища (наприклад, коренева система, гіфі грибів).
1. Який стосується виробництва сталі в електропечах шляхом переплаву металевої шихти (чавун, металобрухт, феросплави тощо) за допомогою електричної енергії.
2. Який призначений для такого виробництва сталі або безпосередньо пов’язаний з ним (про цех, підприємство, агрегат, процес).
1. Німецький філософ-ідеаліст кінця XVIII — початку XIX століття, один з найвпливовіших мислителів німецької класичної філософії, творець діалектичної системи, що ґрунтується на принципі розвитку через протиріччя (теза — антитеза — синтез).
2. У переносному значенні — символ складного, абстрактного, важкого для розуміння філософського мислення або тексту.
Вологовбираність — фізична властивість матеріалів (наприклад, будівельних, текстильних, паперових) поглинати та утримувати в собі вологу з навколишнього середовища (повітря, води).
Вологовбираність — кількісна характеристика, що визначається ступенем або швидкістю поглинання вологи матеріалом, часто виражається у відсотках від маси сухого зразка.
Електроспірограф — медичний прилад для автоматичної графічної реєстрації дихальних об’ємів та швидкості повітряного потоку під час вдиху і видиху, що працює на основі електричних датчиків і перетворює отримані дані у спірограму.
1. Фізико-хімічний процес поглинання вологи (води або водяної пари) з навколишнього середовища твердими тілами або рідинами.
2. У техніці та будівництві — властивість матеріалів (наприклад, бетону, цегли, гіпсу) поглинати та утримувати вологу з повітря або при прямому контакті.
1. (діал.) Густа, непрохідна хаща, чагарник, зарості.
2. (перен.) Заплутана, складна справа; безладдя, плутанина.
Волого — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.
Електроспорідненість — фізична величина, що характеризує здатність атома, молекули чи іншої частинки приєднувати додатковий електрон із утворенням негативно зарядженого іона; вимірюється енергією, що виділяється або поглинається в цьому процесі.
1. Рідка речовина, що міститься в чому-небудь або змочує поверхню чогось; вода або інша рідина, що проступає, накопичується або вводиться в щось.
2. (у фізіології) Біологічна рідина в організмі людини, тварини або рослини; сировина.
3. (у техніці, харчовій промисловості) Вміст води в чому-небудь; один із показників якості сировини, матеріалів, продуктів.