Словник Української Мови
1. Стосовний до німецького філософа Георга Гегеля, його філософської системи, ідей або творчості.
2. Заснований на філософських принципах Гегеля, характерний для його вчення (наприклад, про абсолютний дух, діалектику, історичну закономірність).
3. Належний до послідовників Гегеля (гегельянців), що розвивають або використовують його філософські концепції.
1. Втрата вологи організмом або матеріалом, що призводить до зневоднення або зміни фізичних властивостей.
2. (Медицина) Патологічний стан, що характеризується надмірним виведенням рідини з організму, часто внаслідок захворювання (наприклад, при діареї, нирковій недостатності).
3. (Техніка, будівництво) Зменшення вмісту вологи в матеріалах (наприклад, бетоні, деревині, ґрунті) під час сушіння, експлуатації або через випаровування.
Який стосується виробництва сталі в електропечах шляхом переплаву сталевого брухту та відходів металургійного виробництва.
1. Філософська система німецького мислителя Георга Гегеля, що розглядає світ як процес саморозвитку абсолютної ідеї, яка послідовно відкриває себе в логіці, природі та духу.
2. Напрям у філософії XIX–XX століть, що розвивав ідеї Гегеля, часто розпадаючись на різні течії (ліве, праве, центр).
3. Сліпе, некритичне наслідування філософії Гегеля або догматичне застосування його методів та понять.
1. Кількість вологи, що міститься в чому-небудь (у ґрунті, повітрі, матеріалі тощо); вологість як фізична характеристика речовини.
2. У техніці та матеріалознавстві — показник, що виражається у відсотках і характеризує масову або об’ємну частку вологи у продукті, сировині чи матеріалі.
1. (фізіол.) Процес виділення вологи (води) організмом або його окремими частинами через шкіру, слизові оболонки, дихальні шляхи тощо; потовиділення, транспірація.
2. (техн.) Кількість вологи, що виділяється (випаровується) з поверхні матеріалу, конструкції або в технологічному процесі за певних умов.
Вологовидаляч — пристрій або технічна система, призначена для видалення надлишкової вологи з повітря, рідини або інших середовищ.
Вологовидаляч — хімічна речовина або суміш, що поглинає вологу з навколишнього середовища, використовується для осушування, консервації або захисту від корозії.
Електросталеплавильник — це робітник, фахівець, який працює на електросталеплавильному виробництві та займається виплавкою сталі в електропечах.
Електросталеплавильник — це електропеч для виплавки сталі, агрегат у металургійному виробництві (електродугова або індукційна піч).
1. Послідовник, прихильник філософської системи німецького мислителя Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля.
2. Представник філософського напряму, що розвивав ідеї Гегеля, часто з акцентом на його діалектичному методі або абсолютному ідеалізмі.
Вологовбирність — фізична властивість матеріалів (наприклад, будівельних, текстильних, сільськогосподарських) поглинати та утримувати вологу з навколишнього середовища (повітря, ґрунту).
Вологовбирність — кількісна характеристика, що вимірюється максимальною кількістю вологи, яку може поглинути одиниця маси або об’єму матеріалу за певних умов, часто виражається у відсотках.