1. Філософська система німецького мислителя Георга Гегеля, що розглядає світ як процес саморозвитку абсолютної ідеї, яка послідовно відкриває себе в логіці, природі та духу.
2. Напрям у філософії XIX–XX століть, що розвивав ідеї Гегеля, часто розпадаючись на різні течії (ліве, праве, центр).
3. Сліпе, некритичне наслідування філософії Гегеля або догматичне застосування його методів та понять.