оточувальний
[otot͡ʃuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Який оточує когось або щось, розташований навколо, у безпосередній близькості.
- (Геологія) –
У геології: що стосується гірських порід, які безпосередньо оточують корисну копалину, жилу, мінеральне тіло.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оточувальний, р. оточувального, д. оточувальному, з. оточувального, о. оточувальним, м. оточувальнім