оточування

[otot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    Дія за значенням дієслова оточувати; утворення кола навколо кого-, чого-небудь, взяття в кільце, облогу.

  2. (Соціологія) –

    Те, що оточує, знаходиться навколо кого-, чого-небудь; середовище, обстановка.

  3. (Військова справа) –

    Військ. Стан, коли військові частини противника відрізані від основних сил і замкнуті в кільце.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оточування, р. оточування, д. оточуванню, з. оточування, о. оточуванням, м. оточуванні, к. оточування

Більше записів