Словник Української Мови
Володільниця — жіночий відповідник до слова “володілець”; особа жіночої статі, яка має право власності на щось, розпоряджається чимось або має над чимось владу.
Володільниця — власниця, господиня (маєтку, землі, майна тощо).
Володільниця — застаріле або поетичне позначення жінки, яка чимось володіє в широкому сенсі (наприклад, володільниця таланту, володільниця серця).
1. (у логіці та математиці) Перетворюватися на формальну систему, піддаватися процедурі формалізації за принципами, встановленими Куртом Геделем; бути представленим у вигляді формального числення, щоб можна було застосувати теореми Геделя про неповноту.
2. (переносно, інформатика, філософія) Досягати стану, коли система (напр., комп’ютерна програма, мислення, дискурс) стає настільки складною, самопосилальною або замкненою, що виникають внутрішні суперечності або принципові обмеження у її повноті та узгодженості, аналогічно до наслідків теорем Геделя.
1. Той, хто володіє чим-небудь, має щось у своїй власності; власник, господар.
2. (у спеціальному вжитку) Особа, яка має право володіння чим-небудь (наприклад, цінним папером, документом тощо), зафіксоване офіційно.
1. У логіці та математиці: перетворювати формальну систему або математичне твердження на об’єкт вивчення в межах цієї ж самої системи за допомогою кодування (нумерації Гьоделя), зокрема для доказу теорем про неповноту.
2. У розширеному сенсі: піддавати щось формалізації та логічному аналізу з метою виявлення внутрішніх обмежень, суперечностей або принципово нерозв’язних проблем у системі знань.
1. Той, хто володіє чим-небудь, має щось у власності; власник, господар.
2. (переносно) Той, хто має які-небудь внутрішні якості, риси, перебуває під впливом якогось почуття, настрою тощо.
Електрострумінь — потік заряджених частинок (електронів, іонів), що рухається у вакуумі або розрідженому газі під дією електричного поля; використовується в електронно-променевих приладах (наприклад, у телевізійних трубках, осцилографах, технологічних установках).
Електрострумінь — технологічний процес обробки матеріалів (зварювання, різання, поверхневе зміцнення) концентрованим пучком електронів у вакуумі.
1. Дія за значенням дієслова “володарювати”; перебування при владі, правління, панування (про монарха, верховного правителя).
2. Період, час перебування при владі, правління когось; царювання.
3. Могутність, могутнє панування, переважання (про явища, сили природи, абстрактні поняття).
1. Належний Курту Геделю, що стосується його особи, його робіт або відкриттів (наприклад, про геделів доказ, геделеві теореми).
2. Пов’язаний з поняттям або явищем, названим на честь Курта Геделя (наприклад, геделів номер — унікальне число, що зіставляється з формальним символом або послідовністю символів у логіці та інформатиці).
Електрострум — застаріла назва електричного струму, що вживалася в українській науковій та технічній літературі на початку XX століття.
Електрострум — рідкісний синонім до сучасного терміна “електричний струм”, який позначає впорядкований рух заряджених частинок (електронів, іонів) у провіднику або середовищі.
1. Влада, панування, правління володаря; державний устрій, заснований на одноосібній владі монарха.
2. Держава, країна, земля, що перебуває під владою певного володаря (монарха, князя тощо).
3. (перен., заст.) Влада, панування над чим-небудь, здатність контролювати або керувати чимось.