володільник

[ʋolodilʲnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Той, хто володіє чим-небудь, має щось у своїй власності; власник, господар.

  2. (Юриспруденція) –

    (у спеціальному вжитку) Особа, яка має право володіння чим-небудь (наприклад, цінним папером, документом тощо), зафіксоване офіційно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. володільник, р. володільника, д. володільникові, з. володільника, о. володільником, м. володільникові, к. володільнику

Більше записів