володілець

[ʋolodilɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Той, хто володіє чим-небудь, має щось у власності; власник, господар.

  2. (Психологія) –

    (переносно) Той, хто має які-небудь внутрішні якості, риси, перебуває під впливом якогось почуття, настрою тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. володілець, р. володільця, д. володільцеві, з. володільця, о. володільцем, м. володільцеві, к. володільцю

Більше записів