• волокита

    1. Затягування, гальмування справи, питання шляхом бюрократичних перешкод, формальностей або недбалого ставлення до службових обов’язків; бюрократизм.

    2. Рідкісне, застаріле: той, хто займається волокитою (у 1-му значенні); бюрократ, канцелярист.

    3. Історичне: вузька смуга суходолу між двома річками або водними шляхами, через яку в давнину перетягали (волокли) човни та товари для продовження шляху; сам спосіб такого пересування.

  • волоки

    1. Історична назва місцевості, де сухопутним шляхом перетягували (волокли) човни та вантажі між річками або водними басейнами, що не мали безпосереднього сполучення; важливий пункт на торгових шляхах, зокрема на шляху «із варяг у греки».

    2. (геогр.) Назва низки населених пунктів, переважно в Україні та Білорусі, розташованих у місцях таких історичних волоків (наприклад, село Волоки на Львівщині).

  • гедеон

    1. Гедеон — чоловіче особове ім’я біблійного походження; один з суддів Ізраїлевих, персонаж Старого Заповіту (Книга Суддів), відомий перемогою над мадіанитянами.

    2. Гедеон — власна назва християнської місіонерської організації, що спеціалізується на безкоштовному розповсюдженні Біблій та Нових Заповітів, заснована в США наприкінці XIX століття.

  • електросудорожний

    1. Який стосується електросудомної терапії — методу лікування в психіатрії, при якому через мозок пропускають електричний струм для викликання судомного нападу з терапевтичною метою.

    2. Який викликаний дією електричного струму і характеризується судомами (наприклад, про електросудорожну травму).

  • волока

    1. Старовинна одиниця вимірювання площі землі, що використовувалася на українських та суміжних територіях у XIV–XIX століттях; спочатку позначала ділянку, яку можна зорати за день однією парою волів, і становила приблизно 16–20 (за іншими даними — до 30) гектарів.

    2. Історична назва земельної ділянки певного розміру, що була одиницею оподаткування в Великому князівстві Литовському та на українських землях під владою Речі Посполитої.

    3. У західних регіонах України (особливо на Гуцульщині) — назва великого лісового масиву, нетрів або важкопрохідної місцевості, зарослої лісом і чагарниками.

    4. Рідко вживана назва для тягла, запряжки волів або коней.

  • волок

    1. Вузька смуга суходолу між двома річками або водоймами, через яку в давнину перетягали (волокли) човни та товари для продовження шляху водним шляхом; саме місце такого перетягування.

    2. Місцевість, де річки або їх притоки зближуються, що сприяло виникненню волоків (у першому значенні) та часто ставало центром торгівлі і заселення (наприклад, у назвах населених пунктів: Вишгородський Волок, Волок-Ламський).

    3. Застаріла назва вузького лісового перешийка або просіки.

  • геденбергіт

    Мінерал класу силікатів, різновид піроксену, що складається переважно з кальцію та заліза; названий на честь шведського хіміка Л. Геденберга.

  • електросубкортикографія

    Електросубкортикографія — метод нейровізуалізації, що полягає у реєстрації та аналізі електричної активності кори головного мозку з використанням електродів, розміщених на поверхні кори (субкортикально) під час нейрохірургічних втручань.

  • володіння

    1. Право або можливість користуватися чим-небудь як своєю власністю; майно, власність, те, що комусь належить.

    2. Здатність вільно та вправно користуватися чим-небудь, досконале знання або вміння (наприклад, іноземною мовою, музичним інструментом, технікою).

    3. Стан, коли хтось або щось перебуває під чиєюсь владою, контролем або впливом.

    4. У феодальному праві: земельна власність, маєток, що знаходиться у приватній власності та управлінні.

  • електросубкортикограма

    Електросубкортикограма — це графічний запис електричної активності кори головного мозку, отриманий шляхом розміщення електродів безпосередньо на його поверхні (субкортикально) під час нейрохірургічного втручання.