володіння

[ʋolodinnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Право або можливість користуватися чим-небудь як своєю власністю; майно, власність, те, що комусь належить.

  2. (Лінгвістика) –

    Здатність вільно та вправно користуватися чим-небудь, досконале знання або вміння (наприклад, іноземною мовою, музичним інструментом, технікою).

  3. (Соціологія) –

    Стан, коли хтось або щось перебуває під чиєюсь владою, контролем або впливом.

  4. (Історія) –

    У феодальному праві: земельна власність, маєток, що знаходиться у приватній власності та управлінні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. володіння, р. володіння, д. володінню, з. володіння, о. володінням, м. володінні, к. володіння

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів