Значення
- (Юриспруденція) –
Право або можливість користуватися чим-небудь як своєю власністю; майно, власність, те, що комусь належить.
- (Лінгвістика) –
Здатність вільно та вправно користуватися чим-небудь, досконале знання або вміння (наприклад, іноземною мовою, музичним інструментом, технікою).
- (Соціологія) –
Стан, коли хтось або щось перебуває під чиєюсь владою, контролем або впливом.
- (Історія) –
У феодальному праві: земельна власність, маєток, що знаходиться у приватній власності та управлінні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. володіння, р. володіння, д. володінню, з. володіння, о. володінням, м. володінні, к. володіння