Значення
- (Юриспруденція) –
Право або можливість володіти, користуватися та розпоряджатися майном, коштами, результатами інтелектуальної праці тощо; сукупність матеріальних цінностей, що належать особі, організації чи державі.
- (Юриспруденція) –
Сукупність речей, майна, коштів, що є у чиємусь володінні; майно.
- (Соціологія) –
(у філософії та соціології) Суспільне відношення щодо володіння, розпорядження та використання засобів виробництва та продуктів праці.
- (Лінгвістика) –
(переносне значення) Характерна, невід’ємна риса, якість когось або чогось; властивість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. власність, р. власності, д. власності, з. власність, о. власністю, м. власності, к. власносте