волока

Значення

1. (Історія) –

   Старовинна одиниця вимірювання площі землі, що використовувалася на українських та суміжних територіях у XIV–XIX століттях; спочатку позначала ділянку, яку можна зорати за день однією парою волів, і становила приблизно 16–20 (за іншими даними — до 30) гектарів.

2. (Історія) –

   Історична назва земельної ділянки певного розміру, що була одиницею оподаткування в Великому князівстві Литовському та на українських землях під владою Речі Посполитої.

3. (Географія) –

   У західних регіонах України (особливо на Гуцульщині) — назва великого лісового масиву, нетрів або важкопрохідної місцевості, зарослої лісом і чагарниками.

4. (Техніка) –

   Рідко вживана назва для тягла, запряжки волів або коней.

Правопис та відмінювання