волокита

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Затягування, гальмування справи, питання шляхом бюрократичних перешкод, формальностей або недбалого ставлення до службових обов’язків; бюрократизм.

2. (Історія) –

   Рідкісне, застаріле: той, хто займається волокитою (у 1-му значенні); бюрократ, канцелярист.

3. (Історія) –

   Історичне: вузька смуга суходолу між двома річками або водними шляхами, через яку в давнину перетягали (волокли) човни та товари для продовження шляху; сам спосіб такого пересування.

Правопис та відмінювання