Словник Української Мови
1. Стосовний до електрохімії — галузі хімії, що вивчає взаємозв’язок електричних та хімічних явищ, процесів перетворення хімічної енергії на електричну та навпаки.
2. Пов’язаний із процесами, що відбуваються на межі поділу електрода та електроліту, або за їх участю.
3. Призначений для здійснення або заснований на електрохімічних явищах (наприклад, про елементи, прилади, методи дослідження).
1. Жінка, яка займається ворожінням, передбачає майбутнє або розкриває таємниці за допомогою магічних ритуалів, карт, вогню, води тощо; віщунка, чаклунка.
2. (у міфології) Персонаж слов’янської міфології, віщунка або чаклунка, часто пов’язана з образами долі, народжених у певні свята (наприклад, на Різдво) або здатна перетворюватися на тварину.
3. (переносно) Про жінку або дівчину, яка має проникливий розум, здатна передбачити, відгадати щось.
1. Вроджена аномалія розвитку, що характеризується наявністю шести пальців на кисті або стопі.
2. У медицині — рідкісна спадкова аномалія (полідактилія), при якій у людини спостерігається додатковий, шостий палець на одній або кількох кінцівках.
1. Фахівець у галузі електрохімії — науки, що вивчає хімічні процеси, пов’язані з перетворенням електричної енергії в хімічну та навпаки.
2. Науковець, який займається дослідженнями в галузі електрохімії.
Ворожиля — власна назва, що позначає міфологічну істоту, злу відьму або чаклунку в українському фольклорі, часто пов’язану зі стихіями, зокрема з вітром та бурею; персоніфікація негоди.
Ворожиля — у переносному значенні: зла, сварлива жінка.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ворожка” — жінка, яка займається ворожінням, передбачає майбутнє або розкриває таємниці за допомогою магічних, надприродних практик.
2. (у фольклорі та етнографії) Назва обрядового персонажа, дівчини або молодої жінки, яка під час свят (наприклад, на Андрія чи на Різдво) виконує ритуальні дії для ворожіння на долю, особливо на одруження.
3. (переносно, розм.) Про жінку або дівчину, яка має гостру інтуїцію, здатність передбачати події або вгадувати думки.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вороги”, що вживається переважно в усному мовленні або художніх текстах для позначення супротивників, опонентів, часто з відтінком іронії або зневаги.
2. У фольклорі, зокрема в колядках, щедрівках та обрядових піснях — узагальнена назва для ворожої, чужої сили, недоброзичливців або злих духів, від яких бажають захиститися або їх відігнати.
3. У власних назвах (наприклад, “Вороженьки”) — може використовуватися як назва населеного пункту, місцевості, господарства тощо.
1. Судно, що приводиться в рух за допомогою електродвигунів, які живляться від акумуляторних батарей або інших джерел електричної енергії на борту.
2. Назва серії радянських та російських пасажирських річкових суден на підводних крилах, побудованих з 1980-х років, що використовують електродвигуни для руху на малих швидкостях (під час заходу в порт або руху в зоні шлюзів).
Гексагіроїда — власна назва геометричної фігури, гіроїда, що має шість періодичних осей симетрії; складена тривимірна структура з шестиспіральною орієнтацією.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ворожка” — жінка, яка займається ворожінням, передбачає майбутнє або тлумачить сни.
2. У народній творчості та фольклорі — персонаж-чарівниця, яка володіє знанням таємниць долі і часто виступає провісницею подій; може мати як реальні, так і казкові, міфізовані риси.
3. У переносному значенні — про жінку або дівчину, яка відрізняється проникливістю, здатністю вгадувати чи передбачати щось.