1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
-
електрохромія
1. Фізико-хімічне явище оборотної зміни оптичних властивостей (кольору, прозорості) матеріалу під впливом електричного поля або електричного струму.
2. Технологія, що використовує це явище для створення пристроїв (електрохромних вікон, дзеркал, дисплеїв), здатних керовано змінювати світлопропускання або відбивні властивості.
-
гексагіра
Гексагіра — власна назва роду морських гребневиків (тип Ctenophora) класу Tentaculata, що включає види з шістьма гребінчастими пластинами.
-
ворожда
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст.) Ворогування, ворожнеча, неприязні стосунки; стан взаємної ненависті, суперництва або боротьби.
-
ворожбитівна
Ворожбитівна — власна назва, поетичний образ-персоніфікація, що вживається для позначення ворожбитів, чаклунів, знахарів або їхньої спільноти як могутньої, таємничої сили, часто в контексті фольклору, міфології або художньої літератури.
Ворожбитівна — символічна назва для місця, де збираються або мешкають ворожбити, чаклуни; країна, царство або обитель чаклунства.
-
ворожбитство
1. Галузь знань, пов’язана з передбаченням майбутнього, тлумаченням прикмет та визначенням долі людини за допомогою різноманітних методів (наприклад, ворожіння на картах, кавовій гущі, рунах тощо).
2. Сукупність практик, ритуалів та дій, спрямованих на встановлення контакту з надприродними силами або отримання відповідей на питання про майбутнє, приховане або невідоме.
3. Рідкісне: професійна діяльність ворожбита або ворожки; заняття ворожінням.
-
електрохромний
1. (про матеріал, пристрій або явище) Здатний змінювати свій колір або оптичні властивості (наприклад, прозорість) під впливом електричного струму або прикладеної електричної напруги.
2. (про ефект або процес) Пов’язаний із явищем електрохромізму, тобто оборотної зміни кольору речовини в результаті окисно-відновних реакцій, викликаних електричним полем.
-
гексагідроґенгексаоксотелурат
Хімічна сполука, що містить шість атомів водню, шість атомів кисню та атом телуру, зазвичай у формі солі або естеру телурової кислоти (H₆TeO₆).
-
ворожбитка
1. Жінка, яка займається ворожінням, передбачає майбутнє або розкриває таємниці за допомогою магічних обрядів, гадання; віщунка, чаклунка.
2. (у переносному значенні) Хитра, спритна жінка, здатна передбачити події або вплинути на них завдяки кмітливості та досвіду.
-
ворожбитенко
1. Прізвище українського походження, що походить від назви професії або заняття «ворожбит» (ворожка, знахар, чаклун).
2. (у переносному значенні) Людина, схильна до таємничих, містичних передбачень або інтриг, інтриган.