ворожбитка

1. Жінка, яка займається ворожінням, передбачає майбутнє або розкриває таємниці за допомогою магічних обрядів, гадання; віщунка, чаклунка.

2. (у переносному значенні) Хитра, спритна жінка, здатна передбачити події або вплинути на них завдяки кмітливості та досвіду.

Приклади вживання

Приклад 1:
Циганка — стара ворожбитка.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |