1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вороги”, що вживається переважно в усному мовленні або художніх текстах для позначення супротивників, опонентів, часто з відтінком іронії або зневаги.
2. У фольклорі, зокрема в колядках, щедрівках та обрядових піснях — узагальнена назва для ворожої, чужої сили, недоброзичливців або злих духів, від яких бажають захиститися або їх відігнати.
3. У власних назвах (наприклад, “Вороженьки”) — може використовуватися як назва населеного пункту, місцевості, господарства тощо.