• білик

    1. Біологічна рідина, що оточує жовток пташиного яйця, прозора у сирому вигляді та біла після теплової обробки; яєчний білок.

    2. (у множині) Білі плями або смуги на тілі тварини (наприклад, на морді коня) або на пташиному пір’ї.

    3. (у множині, розмовне) Білі гриби, білі (боровики).

    4. (у множині, розмовне) Білі олівці для малювання на темному папері.

  • білизнярка

    1. Жінка, яка працює на білизнярній фабриці або займається виробництвом, пранням та обробкою білизни.

    2. Розм. Жінка, яка працює в білизнярному цеху, пральні або відповідає за чистий стан білизни (наприклад, у лікувальних, готельних закладах).

  • білизна

    1. Білий колір, білість чого-небудь; світлість, яскравість.

    2. Білі речі, білі вироби (переважно про тканини, білизну).

    3. Білість обличчя, тіла (як ознака здоров’я або хвороби).

    4. Білі плями, сліди від чого-небудь (наприклад, від солі).

    5. Рідкі страви з борошна (наприклад, білизна з салом).

  • білетирування

    Процес або система розповсюдження, продажу та обліку квитків (білетів), зокрема в транспорті, на заходи чи в інших сферах обслуговування.

    Процедура оформлення квитка (білета) на проїзд або відвідування заходу, що включає призначення місця, фіксацію даних та інші технічні дії.

    У технічному контексті — система контролю та реєстрації доступу, часто за допомогою автоматизованих електронних пристроїв або програмного забезпечення.

  • білетик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “білет” — невеликий за розміром або номіналом документ, що дає право на проїзд, відвідування заходу чи отримання послуги.

    2. Розм. про будь-який невеликий папірець, картку або документ (наприклад, квитанція, записка, візитка).

    3. У переносному значенні, розм. — символічний знак, доказ чогось, що нагадує білет за формою або призначенням.

  • білетерка

    1. Жінка, яка продає або перевіряє квитки (у транспорті, театрі, на вокзалі тощо); квиткарка.

    2. (рідк.) Гаманець, сумка або спеціальна торбинка для зберігання грошей, квитків або документів.

  • білетер

    1. Особа, що продає або перевіряє квитки (білети) на транспорті, у театрі, кіно тощо; кондуктор, касир.

    2. (заст.) Той, хто складає, видає або збирає документи, посвідчення (наприклад, у деяких установах чи військових формуваннях).

  • білет

    1. Документ, що дає право на проїзд, вхід кудись, участь у чомусь або отримання чогось; квиток.

    2. (історичне) Папірець із запитанням для екзамену, який витягує той, хто складає іспит; екзаменаційний квиток.

    3. (історичне) Коротка офіційна записка, повідомлення; білєт.

  • біленце

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “білизна” — невелика кількість білизни або окремий її предмет.

    2. Рідкісне позначення для невеликої, часто домашньої, білизни (наприклад, дитячої).

  • білення

    1. Дія за значенням дієслова “білити” — надання чому-небудь білого кольору, покриття білою фарбою, вапном тощо.

    2. Процес обробки тканин, паперу, деревини тощо хімічними засобами з метою надання їм білого кольору або видалення природного жовтуватого відтінку.

    3. У сільському господарстві — агротехнічний прийом, що полягає в покритті стовбурів дерев, розсади або певних частин рослин вапняним розчином для захисту від сонячних опіків, шкідників та хвороб.

    4. У кулінарії — короткочасне обшпарювання або обварювання продуктів (наприклад, м’яса, овочів, кісток) окропом або тривале витримування їх у гарячій воді для видалення різких запахів, гіркоти, надлишку солі або крові.

    5. У технології — етап обробки шкіри, що передує дубленню, спрямований на її очищення та розпушування.