• воротій

    1. Власна назва персонажа української міфології, духа-охоронця воріт, який живе у хвіртці або під нею, часто в образі маленького чоловічка; вважався одним із домовиків, що стереже вхід на подвір’я.

    2. Заст. або діал. Той, хто охороняє ворота, вартівник біля воріт; воротар.

  • електрошоковий

    1. Який стосується електрошоку, призначений для його проведення або викликаний ним.

    2. Який має надзвичайно сильний, приголомшливий вплив, подібний до шоку (у переносному значенні).

  • гексамер

    1. У віршознавстві: шестистопний вірш, особливо ямбічний гексаметр у давньогрецькій та латинській поезії, де перші чотири стопи можуть бути двоскладовими довгими або спондеями, п’ята — двоскладовою довгою (спондей), а шоста — двоскладовою довгою з обов’язковим цезурою після третьої стопи.

    2. У біохімії та молекулярній біології: білкова структура або комплекс, що складається з шести однакових або різних субодиниць (мономерів), об’єднаних в єдину функціональну одиницю.

    3. У хімії та матеріалознавстві: молекула, полімер або кристалічна структура, що містить шість основних повторюваних ланок або складається з шести частин.

  • вороття

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Богородчанському районі (назва адміністративно-територіальної одиниці може змінюватися).

    2. Власна назва села в Україні, що розташоване в Чернівецькій області, Герцаївському районі (назва адміністративно-територіальної одиниці може змінюватися).

  • вороток

    1. Зменшувальна форма до слова “воріт”: невеликий воріт, пристрій для підйому вантажів, що складається з горизонтального вала з рукояткою, на який намотується канат.

    2. Ручний інструмент у вигляді стрижня з гніздом або пазом на кінці для обертання різних металевих деталей (наприклад, метчиків, розгорток, хвостовиків свердел) при обробці металів; також — ключ для обертання хвостовика свердла в патроні.

    3. У техніці — деталь або вузол машини, механізму, що має форму невеликого вала або циліндричного стрижня, який обертається (наприклад, вороток шпинделя).

    4. Рідко вживана назва для невеликої брами, хвіртки.

  • гексаконтан

    Гексаконтан — насичений вуглеводень з групи алканів, що має 60 атомів вуглецю у молекулі (C₆₀H₁₂₂); тверда парафінова речовина.

  • воротило

    1. Великий, важкий брус, що служить для обертання коліс, вала або інших механізмів, зазвичай вручну; важіль для повороту.

    2. Переносно: впливова, могутня особа, яка має велику владу і приймає важливі рішення в певній сфері (політиці, бізнесі тощо).

    3. Застаріле: вісь, на якій обертається колесо; стрижень, вал.

  • електрошок

    1. Медична процедура, при якій через головний мозок людини пропускають електричний струм з метою лікування важких психічних розладів (наприклад, важкої депресії); електросудомна терапія.

    2. Потужний нервовий збуджувальний вплив, сильне потрясіння (часто раптове) для людини або суспільства, викликане якоюсь подією, новиною тощо (переносне значення).

  • воротарка

    1. Жінка або дівчина, яка грає на позиції воротаря у спортивних іграх (футбол, хокей, гандбол тощо).

    2. Розмовна назва футбольної або хокейної майстерні (команди), яка захищає свої ворота, перебуваючи в обороні.

    3. Заст. Жінка-сторож, вартова, яка охороняє ворота (наприклад, міські, монастирські).

  • гексакозан

    Насичений вуглеводень з групи алканів, що має 26 атомів вуглецю у молекулі (хімічна формула C₂₆H₅₄); компонент парафінів та природних восків.