Словник Української Мови
Буква
1. Медична процедура, при якій через головний мозок людини пропускають електричний струм з метою лікування важких психічних розладів (наприклад, важкої депресії); електросудомна терапія.
2. Потужний нервовий збуджувальний вплив, сильне потрясіння (часто раптове) для людини або суспільства, викликане якоюсь подією, новиною тощо (переносне значення).
Приклад 1:
Не секрет, що в кримінальних сюжетах сучасної серіально-блокбастерної продукції жертви волають про допомогу вкрай рідко і майже ніколи не кричать «Допоможіть!» Сучасні способи повідомити про напад різноманітні, та здебільшого суто технологічні: «гарячі номери» мобілок, газова зброя, електрошок, кнопка виклику охорони тощо. І справа тут не в розмаїтті асортименту технічних засобів, а в тому, що з відходом ковбасно-совкової парадигми об’єктам нападів та зазіхань справді є що втрачати, а коштовності, гроші та предмети розкоші перейшли з категорії SF-реквізиту в розряд реальних побутових речей.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”