воротило

1. Великий, важкий брус, що служить для обертання коліс, вала або інших механізмів, зазвичай вручну; важіль для повороту.

2. Переносно: впливова, могутня особа, яка має велику владу і приймає важливі рішення в певній сфері (політиці, бізнесі тощо).

3. Застаріле: вісь, на якій обертається колесо; стрижень, вал.

Приклади вживання

Приклад 1:
— до нього дійшло значно пізніше, — може, й справді, якось надто захоплено висловився про Софію Воротило, — і що йому та Софія, коли всі його помисли снували навкола Мілі? та й висловився він про Софію лише тому, що думав про Мілю, не врахувавши, що Міля з її останнього часу надмірною чутливістю до Тадзьових висловлювань, зокрема що стосувалося жіночої статі, чого Тадзьо ніяк не розумів, бож він любив Мілю назавжди, і пощо було їй хвилюватися, хочби й що він базікав про інших, коли єдиною коханою жінкою на світі для нього лишалася Міля?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |